Оцінки роботи школи друкованої справи - високі, об'єктивні й авторитетні
В енергетичну систему Першої школи друкованої справи Санкт-Петербурга виявилися закладені два початки. По-перше, творча енергія Російського науково-технічного суспільства, по-друге, неприборкана енергетика вітчизняного підприємництва
Ця "гримуча" суміш енергій і породила динаміку безперервного руху колективу школи від усвідомлення проблеми до її нетрадиційного рішення. Виявила вона себе й у такому напрямку життя школи, як підтримка інтересу до своєї діяльності демонстрацією результатів, що досягаються. Демонстрація ця здійснювалася різними способами й на різних рівнях державного й громадського життя. Так часто "декларируемый" у наш час принцип "прозорості" діяльності розумівся й здійснювався колективом школи як неодмінний, обов'язковий закон плідної роботи.
У журналі важко розкрити систему цієї енергетики в повному обсязі. Розповімо про неї, освітивши лише ряд її ланок.
В 1886 році школа провела перший випуск вихованців. Свої якості фахівця учням стояло розкрити на іспиті. Він був організований не зовсім звичайно. Випускники грамотно й докладно відповідали на питання по загальноосвітніх дисциплінах, професійно виконували технологічні операції й показували продукти своєї праці. Спостерігали за всією цією звітною процедурою й оцінювали строго знання й уміння випускників не тільки викладачі школи і її керівників. Екзаменаційна "комісія" виявилася по-справжньому представницькою. Рівень підготовленості оцінювали представники імператорського Російського технічного суспільства, депутації Міністерства народної освіти й Петербурзького навчального округу й багато власників друкованих закладів (так частіше називалися тоді друкарні). Серед останніх минулого як ті, чиї учні виявилися тепер професійно підготовленими складачами й друкарями, так і ті, хто ще не усвідомив важливість підготовки своїх працівників, хто не визначився з каналом їхнього одержання.
Поставлений у такий спосіб випускний іспит задовольнив усіх. Російське технічне суспільство наочно переконалося в тім, що нова школа не упустила його честі. Міністерство народного утворення було задоволено рівнем знань по загальноосвітніх предметах, упевнилося в тім, що школа вибрала вірний напрямок і не відступає від діючих принципів. Найбільше наочність іспиту вразила власників друкарень. Потенціал школи став для них очевидним. А в підсумку помітно "потяжелел" бюджет школи. Число засновників її, що вносила пожертвування, помітно зросло.
В 1892 р. школа не преминула представити роботи своїх учнів на Всеросійському з'їзді діячів професійного й технічного утворення. Ці експонати привернули увагу імператора Олександра III. Він поцікавився їхнім творцем. Йому назвали учнів Першої школи друкованої справи. Ситуація була так обіграна, що імператор задав ще одне питання: на чиї субсидії існує школа? Пішов словесну відповідь, а пізніше й практичний. Постійна комісія з технічного утворення встановила для школи щорічну субсидію в 1000 рублів сріблом.
Виходила школа й на рівень Міжнародних виставок графіки й друкована справа. Особливо примітної виявилася для неї Паризька виставка 1894 р. Колектив "Санкт"-Петербурзької школи друкованої справи завоював більшу золоту медаль по 4 іпостасям. По-перше, за сам тип школи, вироблений нею. Це була загальноміська школа. По-друге, за розробку навчальних програм по спеціальних предметах. Їх ще не було. По-третє, за правильно обраний напрямок діяльності. По-четверте, за експонати, виконані учнями школи.
Це воістину видатні результати, досягнуті школою за перші десять років її діяльності.
