Форма й зміст візитки
Звичайна візитна картка являє собою прямокутник з не дуже щільного картону розміром 50х90 мм, а для жінок (чоловіки, а не посадові особи)-40х80 мм. Менеджери вищої ланки можуть використовувати картки розміром 60х90 мм, картки їхніх дружин у цьому випадку повинні бути по довжині й ширині на 10 мм менше. У Великобританії, навпаки, розміри візитних карток дружин на 10 мм більше, ніж їхніх супутників життя (50 х 100 мм). Візитна картка молодої дівчини може бути ще менше, як правило, 70х35 мм. Варто пам'ятати про те, щоб ваша картка мала стандартний розмір для Вашого кола спілкування, і її не довелося підгинати або підрізати.
Бажано, щоб візитна картка мала темний текст на світлому тлі.
Стиль оформлення повинен бути строгим, без рамок і завитушок. Норми ділового етикету не рекомендують використовувати як матеріал для виготовлення пластмасу або шкіру. Краще зосередиться на якості паперу. Вона повинна бути відмінної якості, може бути злегка тонирована. На папері не можна заощаджувати. Картки, які мають глянсову поверхню, виготовлені із пластику або ламинированной паперу, не прийнятні, тому що на них неможливо робити які-небудь записи. Норми європейського ділового етикету припускають використання рожевого, блакитного, білого тла й тексту темно-коричневої, синьої й чорної квіток.
Шрифт візитних карток нормами ділового етикету строго не регламентується й залежить від національних особливостей. Він просто повинен бути чита_ зручно. Слід зазначити, що при використанні декоративних шрифтів, дуже легко перейти границю гарного тону. Ім'я й прізвище прийнято виділяти легко напівжирним шрифтом, що читається, небагато більшого розміру, чим основний зміст візитки. Крім того, уже існують спеціальні апарати-сканери, які зчитують інформацію з візитки, що дозволяє формувати електронну базу необхідних візиток.
Небагато про психологію сприйняття: уже давно відомі результати численних психологічних досвідів по дослідженню особливостей сприйняття друкованої інформації людським оком. Доведено, що наше око починає вивчення аркуша паперу із друкованими знаками, фотографіями або просто картинками з верхнього лівого кута, по діагоналі спускається в правий нижній кут, а потім сковзає знову нагору, затримуючись у середині тільки в тому випадку, якщо там є приваблюючу увагу деталі.
Подібна властивість людського сприйняття незмінно, і тому краще все-таки враховувати його при виборі розташування друкованих елементів на візитці.
Верхній лівий кут оптимальний для розміщення логотипа. Середина візитки - зона, що око проскакує швидше всього, тому інформація тут повинна бути якимсь образом виділена - або більшим шрифтом, або кольором. Стандартне розташування адреси й телефонів унизу й у середині припустимо, але можна змістити даний блок у правий нижній кут. Тоді візитка виходить більше збалансованої для сприйняття.
У нашій країні й деяких двомовних країнах зложилася практика друкування двосторонніх карток з текстом іноземною мовою на звороті. Але якщо дотримуватися строгих протокольних норм, це не зовсім вірно, тому що зворотний бік картки призначений для додаткових записів.
Замовляючи картку іноземною мовою (частіше англійському - мові міжнародного спілкування), ім'я й прізвище варто писати повністю, а по батькові або не вказувати, або позначати одною заголовною буквою. Деякі люди, щоб заощадити, замовляють візитки з перекладом на одній стороні, але навряд чи від цього хтось виграє, адже виходить інформаційна "каша", проковтнути яку захоче не кожний.
Примітно, що в країнах з лівостороннім рухом транспорту прийнято вказувати адресу в правому куті візитки, а із правобічним - у левом.
